Над великим селом N., що стояло на високому правому беризі Тетерева, тихо засвітилися вечірні зорі. Блідо-срібний місяць задумливо плив по синьому небі і його срібне проміння дивовижними узорами стлалося по снігових заметах, серед яких притаїлися маленькі хатки. Серед села стояла маленька, стародавня, деревляна церковця, яка, здавалося, берегла спокій села і мріяла мріями різдвяної ночі. Лагідна тиша нагадувала собою міцно натягнуті струни на скрипці, які від першого доткнення лучка мали заграти радісно, зворушливо і урочисто… Тільки де-не-де тиша порушалася випадковим гавканням собаки, який був голодний і не мав теплого кутка.
Инколи, на протоптаних під тинами вузеньких стежечках з'являлися маленькі постаті „хрещеників“, що з дитячою клопотливістю розносили по своїх хрещених матирях святу вечерю. Вдосвіта мав задзвонити великий дзвін, який скличе до церкви всіх людей, а тоді й почнеться справжня коляда. — Надтетеревське село N. мало свої старі, освячені мину-
