стало таким чудним, наче в якогось святого… Таке ласкаве і привітне було… В очах з'явилися сльозинки блискучі і сяючі. Але, несподівано, в повітрі, над органом, просто перед ним з'явилася якась біла панна… Боже мій! Як тілько вона з'явилась перед ним, то він так і затремтів весь. Його руки самі собою стали грати щось таке, що аж страшно було слухати… Потім та біла панна чогось схилилася над ним і він упав мертвим… Панна зникла кудись, а орган став сам грати і розриватися на части!..
Люди слухали, що розповідав захристиян, а потім підходили до мертвого органіста, зазирали в його спокійне гладенько виголене, з білими вусами усміх- лице і мовчки виходили з костьолу…
Тиша ночі будилася помірними ударами великого дзвону. — В церкві дзвонили на всюнощну. — Надтетеревське село починало колядувати.
1918 р., м. Київ.
