терпіти знущання свого пана Ескерко, але ніхто з них не хотів втікати в ліси, а так ждали, що прийдуть гайдамаки і визволять з неволі. Ждали і ждали, а гайдамаки не приходили.
Але, одного разу в церкві старий пан-отець сказав казання: „Снився мені, мої діточки, сон дуже дивний… З'явилася мені свята Марія Єгипетська, одягнута в нашу просту сіру свиту з мережками на ковнірі, в гетьманській шапці з камнями-самоцвітами і з ножем за поясом. Подивилась на мене так сумно, що в мене аж серце стислося від болю. Подивилась подивилася, зітхнула важко і сказала: „Скажи старче сивий, своїм дітям вірним, нехай вони визволяються з неволі, а я їм допоможу і в пригоді стану перед Богом. Нехай візьмуть мій образ і перед ним ножі посвятять…“
Заворушилися люде і десь в них сміливість взялася. Багато людей зараз-же подалося в ліси на гульбища, щоб там приєднатися до гайдамаків, а багато стало вдома готуватися. Намалював маляр образ святої Марії Єгипетської, а коваль накував і виточив багато ножів. Люде стали ждати того часу, як ударить гвалтовий дзвін і почнеться… Але минуло багато часу, але гвалтовий дзвін не дзвонив. Люде чекали що приїде посланець з гульбища і тричі вдарить у великого дзвона, а тоді затрубить якась труба в лісі і почнеться… Ждали так, що й в ночі навіть не спали…
