Старі казки, старі пісні… Боже, яка краса в старих переказах давно минулого життя!… Сучасне життя сповнене горя і сліз, мимоволі зблідне перед величавим стражданням минулого, яке спочиває в руїнах… Слухаєш старі перекази і чудуєшся, чи є ще де в світі така країна, щоб мала такі славні сторінки свого минулого?.. І справді, дивно воно якось… Стоїть собі якийсь старий, одвічний, напіврозвалений палац якогось магната і мовчки зберігає святі таємниці прапрадідів…
Панування польського магнатства на Волині не загинуло без шуму, і залишило по собі ряд старих казок і легенд. Багато вилилося народних сліз від насильства чужинців, поки широка думка-фантазія якогось сліпого лірника не утворила надійної казки, яка могла заспокоїти трівогу і біль народнього серця…
І сталося так, що де найбільше панували недоля і смуток, там з'явилися найкращі пісні і найхитріщі казки, бо як-би не було тих пісень і казок, то не можна було б і жити…
