відправляв князь щоденно суд на площі перед двором. Покривджений вів виновника і свідків і розповідав перед князем свою жалобу, обжалований боронився і давав своїх свідків. Коли хто вніс несправедливу скаргу, того карали як винуватого; за злочини не засуджували на вязницю, але виновник платив звичайно кару в грошах, — частина ішла на покривдженого, частина на князя. При великих злочинах, коли обжалований мимо доказів не хотів признатися до вини, примушували його силою до зізнань: били, дерли бороду, мучили иншими способами. Коли яка справа була дуже темна, уживали „божого суду“: кидали обжалованого в воду, — як потапав, був знак, що є невинний, як плив по верху, се значило, що провинився, бо — казали — вода не приймає грішного чоловіка; часом робили пробу розпаленим зелізом, чи попече виновника; деколи спорячі билися з собою мечами, хто побідив, той був невинний. В неприсутности князя справи судив княжий урядник, тивун.
Часто сходилися на княжий двір бояри і поважні міщани на раду в важних справах; обговорювали всі державні справи, обдумували способи, як обезпечити країну перед ворогами, як піднести богацтво і заможність землі. Деколи в дуже важних справах скликував князь віче, раду всіх бояр і міщан з города. Тоді роздавався голос вічевого дзвона і всі горожани збиралися на широкій площі серед міста. Головою зборів вибирали якогось старшого, заслуженого чоловіка і він вів наради. Князь або бояри ставили під раду всякі справи, народ обдумував їх і голосно, окликами давав знак, яка думка йому подобається. Віче відбувалося все перед війною, тоді князь разом з воєводами відбував перегляд війська.
Як всі державні справи були полагоджені, князь виїздив на місто. Данило як їхав, кінь під ним був на причуд гарний, кульбака з червоного золота, лук і шабля також прикрашені золотом і ріжними дивними прикрасами, кафтан на ньому з грецького золототканого шовку, обшитий золотими і дорогими кружевами, чоботи з зеленої скіри, вишивані золотом. Довкола князя їхали бояри і урядники деколи й відділ війська, в блестячих збруях, з червоними щитами, під прапором. Князь їздив оглядати свої маєтности, відвідував свої стада, що годувалися під доглядом конюхів. Часто відбувалися лови в галицьких лісах, що тоді були ще повні всякого дикого звіра; їхав тоді князь з усею дружиною, з ловчими і сокільниками при звуках труб і ловецьких рогів.
