пиру, — але все те викривалося й Данило зацілів. Бояре відносилися до князя з великими зневагами: на якімсь обіді один з бояр линув Данилови з чаші вином в лице, инший боярин, як їхав до князя, їхав запишаний, в одній сорочці… Щоби забезпечитися від бояр, Данило скликав в Галичі віче і промовив до міщан: „Чи хочете бути мені вірні та йти зі мною на моїх ворогів?“ Все міщанство крикнуло: „Вірні ми Богу і тобі, нашому володареви, іди з божою помічю!“ А сотський Микула сказав: „Як не побєш пчіл, не будеш їсти меду!“ Бояре налякалися і якийсь час були покірні; але коли Данило раз виїхав з Галича, знов закликали угорського короля і віддали йому місто. — Третій раз добув Данило Галич в 1237 р. Галицьке міщанство знов приняло радо князя. Коли він підїхав під місто, звернувся до Галичан з словами: „О горожани, доки терпітимете пановання чужих князів?“ Тоді міщани скрикнули: „Се володар наш, Богом даний! І пустилися на зустріч йому „як пчоли до матки, як жаждущі до жерела“. Епископ Артемій і дворський Григорій, що були тоді в Галичі, мусіли також поклонитися князеви. Хоч противні були Данилу, але побачивши, що не можуть удержати міста, удали, що ніби дуже люблять князя, вийшли напротив зі слізми в очах і з усміхненими лицями, облизуючи собі губи, що втікло від них пановання, — і казали: „Іди, княже, перейми город! Данило війшов у свій Галич, вступив до церкви Богородиці й сів на столі свого батька, а на знак побіди поставив свою хоругву на німецькій брамі. Від того часу Галич був вже під панованням Данила.
Гарно виглядав старий Галич. Розкинувся широко по над Дністром по горбах і долинах, здалека світилися верхи церков, муровані двори і палати. На вулицях панував великий рух. З усіх сторін їхали в місто вози, повні всякого богацтва; з поблизьких сіл везли селяне дерево, то збіже, то всякі вироби, то гнали на продаж худобу і коні. Одні прямували до торговиці, инші над Дністер до пристані. Над рікою рух був найбільший. На воді стояли десятки кораблів, сотки більших та менших суден та човнів; маяли в повітрі вітрила й ріжнобарвні прапори. Одні кораблі прийшли зда-
