Перейти до вмісту

Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 73 —

— „Ні, в Вільшаній...“
 — „Твої гроші?“
— „Мої!... ховай Боже!
Ні, я кажу, що в Вільшаній...
Вільшанські схизмати
По три сімьї, по чотирі
Живуть в одній хаті.“
— „Ми це знаєм, бо ми самі
Їх так очухрали.“
— „Та ні, не те... вибачайте...
Щоб лиха не знали,
Щоб вам гроші приснилися...
Бачте, у Вільшаній
У костёлі... у титаря...
А дочка Оксана!
Ховай Боже! як панночка!
Що-то за хороше!
А червінців! хоч не ёго,
Так що? аби гроші.“
— „Аби гроші, однаково!
Правду Лейба каже;
А щоб певна була правда,
Нехай шлях покаже.
Одягайся!“

 Поїхали
Ляхи у Вільшану.
Один тілько під лавою
Конфедерат пьяний
Нездужа встать, а курника,
Пьяний і веселий.