|
Вітер в гаї не гуляє —
В ночі спочиває;
Прокинеться, — тихесенько
В осоки питає:
„Хто се, хто се по сім боці
Чеше косу? хто се?...
Хто се, хто се по тім боці
Рве на собі коси?...
Хто се, хто се?“ тихесенько
Спитає-повіє,
Та й задріма, поки неба
Край зачервоніє.
„Хто се, хто се?“ спитаєте
Цікаві дівчата.
Отто дочка по сім боці,
По тім боці — мати.
Давно колись те діялось
У нас на Вкраїні.
Серед села вдова жила
У новій хатині,
Білолиця, кароока
І станом висока,
У жупані, кругом пані,
І спереду й збоку.
|
