Та пан приїхав. Гиля! гиля!
Чи то не гуси, то пани!
Дивися — в ірій полетіли...
Агу! гиля! до сатани,
До чорта в гості... Чуєш! чуєш!
У Київі всі дзвони дзвонять.
Чи бачиш — он огонь горить,
А пан лежить собі, читає
І просить пити... А ти знаєш,
Що я зарізала ёго?...
Дивися — он-де головнею
Стоїть на коміні... Чого,
Чого ти дивишся на неї?
Це мати, мати! не дивись!
А то зъїси. Ось на — давись!
(дав дулі і співає).
„Полюбила москаля,
Та ще й зуби вискаля!
Москалі, москалі
Запасок навезли;
Паничі —
Дукачів;
А поповичі з міста
Навезли намиста.
Бий, дзвоне, бий —
Хмару розбий!
Нехай хмара
На татари,
А сонечко на христьяне
Бий, дзвоне, бий!“
Мариночко! Ходімо спать!
Ходімо спать, бо завтра рано
До церкви підемо. Поганий —
Дивися — лізе цілувать.
