1. — „Спочинем трохи» поговорим...
Що? ярина ще не зійшла?“
2. „Та де та ярина взялась?
У мене ще на жито орють.
От-тим-то б ба, що живете
Відколи, дядьку, а не чули,
А може й чули, та забули:
Журнал дрюкують...“
1. ... — „Те! те! те!“ —
2. „Та що ви думаєте, польський
Або „Хазяїн“ той московський?
Не та ловись! журнал ревю!
Чи те ля-мод, купив для Паші
Торік в Ромні...“
1. (Нишком) — „Так от як наші!
Не чув, як на світі живу!...“
2. „У самому тому журналі
Моя Пашета начитала,
Як німці сіяли траву;
А потім вижали серпами!
І все написано стихами
Та не такими, як у нас...“
1. — „Як-би ти, брате, свині пас,
За слово вибачай...“
2. (Мов не чує) „Гей, хлопче!
(Ходить, посвистує, а потім співає:)
„Хлопче, молодче,
З карими очима!
На що тобі жинка,
Камінь за плечима!...“
1. — „Та годі вже тобі співать.“
2. „Що, може хочете кінчать,
А я признаться думав теє...“
1. — „А я так думаю инеє,
Що випьємо, та поснемо,
А там і ладу не дамо;
Сідай лиш, та пиши, небоже,
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/632
Ця сторінка вичитана
— 158 —
