|
Із бронзи Кесаря; до того
Так нота-бене додали,
Що миловать Юпітер буде; [1]
Щоб всі молилися; і люде
Неначе в ірій потягли
У Рім, на прощу. Приплила
Із Сиракуз й моя небога,
Благати Кесаря і бога.
І чи одна вона? Мій Боже!
Прийшло їх тисячи в слёзах,
Прийшло з-далека!...
Горе з вами!
Кого благати ви прийшли?
Кому ви слёзи принесли?
Кому ви принесли з слёзами
Свои) надію? Горе з вами!
Кого благаєте, благиї!
О, нерозумниї сліпиї! [2]
Чи ж камінь милує кого?
Молитесь Богові святому,
Молитесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітеся.
Все брехня: царі, попи!...
|
