|
По садочку похожає,
Слізоньки втирає;
Поглядає на сонечко —
Пече, а не сяє.
Стоіть собі середь неба,
Мов сміється з неї.
Воно не зна, що Марьяна
Рада б під землею
Заховаться од матері,
Щоб не почуть знову
Тії мови, що вже чула,
Проклятої мови.
Воно не зна, що як зайде
Спочити за гаєм,
Петрусь вийде на долину,
Петрусь заспіває,
Петрусь її розпитає,
Як брат заговорить,
Поцілує, розпитає
Про лютеє горе.
|
