Цю сторінку схвалено
Нарешті сусідня стація відгукнулася.
-В-о-р-о-г у н-а-с, в-о-р-о-г, — стукотіли дрібні пальчики швиденько — п-о-м-о-ч…
***
Дальше не довелося вже Богданкові телєґрафувати. Тверда, московська рука хопила хлепчину за волосся і жбурнула його в кут кімнати.
І до вух полонених донісся крик катованої дитини. Сльози напливали їм до очей, але обличча їх повеселішали.
Останки муніції були врятовані!
