Сторінка:Коковський Франц. За Україну (збірка) (Львів, 1934).djvu/52

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ані хвилини надуми! Наказ! Немов на крилах злетів Гриць на міст. Підскочив до погаслого льонту, черкнув запальничку, сипляться іскри і… мале, синє полумя знов біжить по льонті. А ворог уже тільки кількадесяти кроків від моста. Стріляє в напрямі Гриця та біжить.

— Тікай Грицю! — кличуть стрільці від стежі.

— Зів! — зів! — зів! — свищуть кулі коло Гриця.

А він жде, дивиться, чи вогонь дійде до міни. Противник уже на мості! Ще кілька кроків і… Гриць пропав…

Аж нараз — страшний гук. У гору піднявся стовп полумя і міст летить у повітря! А з частинами мосту падають довкола на поле куски порозриваного Грицевого тіла і наче червоні маки красять землю…

***

Як побачиш, дитино, червоні маки на полі над водою — то не зривай їх і не кидай бездушно на землю, бо може саме в червоних платках цих маків є трохи крови того геройського Гриця, що своє життя приніс у жертві для рідного краю.