Вкраїно! Ти мов скорбна діва
стоїш на розі всіх шляхів —
де Захід і Схід в змаганні гнівно
стріляють в герцях з наганів!..
Дніпро бурхливий червоніє,
що не село — то влада, бій.
В таборах ватра пломеніє,
на вершника чекає кінь.
Ой розкотились по Вкраїні
Махно, Петлюра і бандит,
і стала ти на роздоріжжі
де груди в груди Захід й Схід!
Був тут Денікін і Зелений,
Каледін, з німцями гетьман…
Та їх усіх побив Буденний —
соборне ім'я пролетар!
…Ти знов гойдаєш хвилі сині,
Дніпро старий і молодий…
Хатки в садках привітні, милі,
лохматить сонце чуб злотий!
Кричать трьохдюймовки, як рев вола,
жбурляють снаряд за снарядом —
із дзенькотом синього скла
здригається нервами натовп,
тютюхкають кулі: урлю!
Музика баталій, агоній…
І той, хто проковтне цей звук:
капут йому, кришка, доволі!
26
