Цю сторінку схвалено
Ой, одні веселі діти,
а другії сумні —
вітер вдарився у віти,
лист пожовклий трусить.
Загуляли на посьолках,
тільки танці, регіт:
ой зелені палки-йолки
на буржуйський скрегіт!
Лягають звуки пострілів
бузковим віттям на асфальт,
на розі вулиці стриножені
в тривозі лунами: тах-тах!
Крицеві жаби[1] вилізли,
щоб полизати брук.
Їх язики це віяли
куль розсипу навкруг.
Будинки хилять голови,
а бляха шелестить —
і від удару олива
весь поверх затремтить.
Блукає сонце п'яне
у хвилях, небесах
то мов пузир розтане,
то знов сія в огнях!
30
