порядкувало тільки військо, тоб-то кош запорожський. Перше всього ми знаємо, що всі земельні вгіддя навкруги Запорожської Січі, де були звірячі або рибні ловлі чи добрі місця для випасу худоби, коней та овець, що-году ділилися між запорожцями. Робилось це так. Що-году саме на Новий рік у Січі збіралася військова рада, на котру прибували усі козаки як із Січі, так і з паланок. Тут запорожці вибірали собі вільними голосами Кошового Отамана і всю старшину і разом ділили поміж собою землі. На раді виступав Кошовий Отаман і промовляв: „Панове молодці! Тепер у нас Новий рік, треба нам по давньому звичаю розділити між товариством річки, озера, рибні і звірині лови“. — „Так треба, треба! Будемо ділити по жеребу“. Тоді виступав військовий писарь. Він заздалегідь порозписував усі вгіддя на ярлички, а тут клав ярлички у шапку і струшував, тоді підходили спершу Курінні отамани і брали, що кому пощастило на курінь, потім брала жереб старшина, духовенство, а тоді вже і зімовчаки. Кожний таким побутом користувався тим, що йому по жеребу випало, і то тільки один рік, а на другий — знов був такий розділ і т. д. Для чого ж це
