інструкцію (наказ) для упорядкування роздачі запорожськіх земель. Документ сей, надрукованний в Київській старині 1882 року, настільки цікавий, що я подам коротенький виклад з його в перекладі на нашу мову. В цій инструкції сказано, що по волі Князя Потьомкина, щоб заселити запорожські землі, наказано: землі ті роздавать на вічность не менше як по 1500 і не більше 12,000 десятин на чоловіка — людям всякого званія і чина, окрім лиш однодворців, крестян та инших панськіх людей, з вільготою на десять літ і з обовязком поміщика заселити даровану землю людьми не менше як по 13 дворів на 1500 десятин, а коли скінчиться 10 літ, то хто заселить землю, тому давати межові плани і книги на ту землю, з обовязком лиш платить в казну за кожну десятину „по пяти денег“, себ-то по 2½ коп. з десятини, бо „деньга“ — се пів копійки. В сім документі найголовнійше вражає те, що запорожські землі роздавались тільки людям вищого стану, а не крестянам, котрі, як самі хлібороби, у всякім разі мали на неї далеко більше права, ніж оті премьєр та секунд майори. Профессор Багалій в своїм висліді „Про колонизацію Новороссійського края“ пише, що за
