Земля запорожська починалася від порогів дніпрових і простягалася униз по обидва береги Дніпра аж до самісінького моря. Одже гряниці Запорожжя в різні часи були не однакові. Спершу вони оселилися на острові Хортиці на Дніпрі, ничже порогів, проти теперішнього города Олександровська. Тоді власне той острів — ото і була вся земля запорожців, бо по обидва береги Дніпра — то був безлюдний степ або так званне Дике поле, степ, котрий власне нікому не належав, був нічий, що на йому тільки гарцювали хижацькі татарські орди під час іх наїздів на Україну та Польщу. Потім того, як запорожці набіралися дужчої сили, вони що далі, то все більше займали собі землі, а затим і королі польські, бажаючи підгорнути запорожців під свою владу, почали надавати їм права на землі по обидва береги Дніпра вгору і вниз. За часів Богдана Хмельницького земля запорожського війська була вже дуже велика і Богдан Хмельницький, як казали запорожці, признав за ними право на всю ту землю і видав їм грамоту або, як тоді казали, універсал. Шкода велика, що сей універсал не зберігся і не дійшов до нас в первописі, а зостався лиш в списку, завіренному
