— Чи не знаєте ви в околиці якої жінки, ініціяли котрої були б Л. Л.?
Він подумав трохи:
— Ні, — сказав він, — може між циганами або зайшлими робітницями, але між фермерами, ні між панами нікого не пригадаю з цими ініціялами. Хоч, ні, чекайте, додав він, подумавши, є Льора Ляйонс. Її ініціяли Л. Л., але вона живе в Кумб Трасей.
— Хто вона така? — спитав я.
— Вона дочка Франклянда.
— Того старого чудернацького Франклянда?
— Того самого. Вона вийшла заміж за Лайонса, маляра, який приїздив сюди малювати ескізи; він її покинув і, як я чув, вона сама тому трохи винна. Батько відмовився від неї через те, що вона вийшла заміж без його дозволу, а, може, і з инших ріжних причин.
— З чого вона живе?
— Я думаю, старий Франклянд дає їй дещо, хоч не багато, певне, бо його власні справи дуже заплутані. Дехто з нас, почувши про її тяжку долю, та не звертаючи на поговори, допомогав їй тим, чи иншим
181
