його зрадити, крім того, ціла історія була настільки неймовірна, що виходила просто неможливою. У обох жінок, замішаних у справі, пані Степльтон і пані Ляйонс, були сильні підозріння проти Степльтона. Пані Степльтон знала, що він має наміри звести зі світа льорда Баскервіля і знала про існування пса; пані Ляйонс не знала ні про перше, ні про друге, але факт, що смерть наступила в той час, коли мало бути відкликане побачення, відоме тільки Степльтонові, зробив на неї велике вражіння. Тільки що обидві жінки були під його впливом, і він не мав чого їх боятись. Перша частина його завдання успішно закінчилась, але, лишалася — ще друга, трудніща.
— Можливо, що зпочатку Степльтон не знав про те, що живе спадщинник у Канаді. Та як не як, а він швидко про нього довідався від доктора Мортімера, як і про всі подробиці приїзду льорда Генрі Баскервіля. Перша думка Степльтона була усунути цього спадщинника в Льондоні, не даючи йому змоги приїхати до Девонширу. Жінці своїй він не довіряв від часу, коли вона відмовилась допомогти йому звести зі світа
272
