Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

в останню хвилю перед виїздом.

»В ніч смерти льорда Баскервіля Барімор, клюшник, який знайшов тіло, послав Перкінса, ґрума, верхи до мене, а що я не лягав іще спати, то встиг приїхати до замку Баскервілів з годину після того, як сталася подія. Я розглянув і обдумав усі факти, про яки згадано в слідстві. Я прослідив сліди по алєї, бачив місце, де він стояв коло брами й наче ждав когось, завважив переміну в формі слідів за брамою, та ще завважив, що на м'якому ґрунті не було инших слідів, крім слідів клюшника, нарешті, вважно розглянув тіло, якого не займали до мого приїзду. Льорд Баскервіль лежав ниць, із розкинутими руками, пальцями, заритими в землю, риси обличчя були перекривлені конвульсією в такій мірі, що я ледве впізнав його. Жадних слідів насильства справді не було, але Барімор зробив одне невірне посвідчення на слідстві: він сказав, що на землі коло тіла не було жадних слідів. Він жадних і не бачив, але я бачив їх, — не дуже далеко, але це були сліди свіжі і виразні.

— Сліди ніг?

— Сліди ніг.

 

З Конан Дойль*

33