— Він буде наслідником родового маєтку, а також і грошей, якщо теперішній власник не зробить иншого розпорядку із грішми; він, розуміється, може зробити, що схоче.
— А ви вже зробили заповіт, льорде Генрі?
— Ні, містер Гольмс, ще не зробив. Я не мав часу, бо тільки вчора довідався, як і що. Але в усякому разі, я гадаю, що гроші повинні дістатися тому, що має маєток і титул. Покійний дядько так думав. Як же може власник відбудувати славу нашого роду, як він не має досить грошей, щоб підтримувати ранґ. Маєток, замок і доляри повинні бути в одного в руках.
— Дійсно. Так от як, льорде Генрі, я одної думки з вами щодо того, щоб ви негайно їхали до Баскервілю. Я роблю тільки одно застереження: ви не повинні їхати самі одні.
— Др. Мортімер їде зі мною.
— Але Др. Мортімер має свою практику, і хата його за кілька миль від вашої. В нього можуть бути найкращі на світі наміри, та він не спроможе допомогти вам. Ні, льорде Генрі, ви мусите взяти з собою когось гід-
80
