— Дві моїх нитки пішло прахом, Ватсоне. Нічого не може людини більш заохотити, як випадок, де все йде проти тебе. Треба оглянутись, пошукати инший слід.
— У вас є ще фірман, що від шпига.
— Правда. Я телєфонував до головного візниківського бюра, щоб довідатись його ім'я й адресу. Не здивуюсь, коли це буде відповідь.
Почувся дзвінок. І виявилось, що він приніс щось навіть більш цікаве, ніж відповідь, бо двері відчинились і ввійшов до хати, чоловік, досить некультурного вигляду, очевидячки, сам фірман.
— Мені сказали з головного бюра, що якийсь пан, що тут живе, питався за № 2704, — сказав він. — Сьомий рік, як я їжджу фірманом, і досі ніхто ніколи не скаржився. Я приїхав сюди просто з головного бюра спитати вас, що ви проти мене маєте.
— Нічого в світі я проти вас не маю, навпаки, для вас маю десять шілінґів, як що ви мені дасте ясну відповідь на мої питання.
— Нічого казати, сьогодня в мене щасли-
84
