стаю принайменше свої відомости для відшукання злочинця. Чи годитеся допомогати мені, чи волієте працювати незалежно?
— О, я буду щасливий працювати разом з вами, відповів з повагою інспектор.
— Тоді починаймо!
Інспектор Мартін був остільки розумний, що лишив цілком вільну руку мойому приятелеві і задовольнявся тільки старанним занотовуванням фактів.
Місцевий лікар, старший чоловік з білою бородою, якраз вийшов з кімнати пані Кебіт. Він нам сказав, що рани її дійсно дуже тяжкі, але що не є безумовно смертельними, куля перейшла через чашку і спинилася в мізку. Непритомність має потривати довший час. На питання чи сама стрілила, чи її забито, не міг дати рішучоі відповіді. В кімнаті знайдено тільки один револьвер, з якого вистрілено було два набої. Панові Кебіт куля трафила в саме серце. Можна було таксамо думати, що се він стріляв спочатку до неї, а потім до себе, бо револьвер лежав на підлозі між ними.
— Чи забитого вже забрали з місця убійства? спитав Хольмс.
— Перенесено тільки поранену жінку за неможливістю лишити на землі.
— Як довго ви тут знаходитеся, пане лікаре?
— Від четвертої години.
— Чи є тут хто ще?
— Так, є тут поліціянт.
