96. Те, що у вас, зникне, а те, що в Аллага, залишиться назавжди. Ми неодмінно винагородимо тих, які були терплячі, за найкраще з того, що вони робили!
97. Чоловікам і жінкам, які робили добро й були віруючими, Ми неодмінно даруємо прекрасне життя. І Ми неодмінно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!
98. Коли ти читаєш Коран, то шукай захисту в Аллага від каменованого шайтана.[1]
99. У нього немає влади над тими, які увірували й покладаються на Господа.[2]
100. Під його владою тільки ті, які вважають його за свого прихильника й стали багатобожниками.[3]
101. Коли Ми змінюємо один аят на інший — Аллаг краще знає, що відсилати — вони говорять: «Воістину, ти — брехун!» Але ж більшість із них не знає.[4]
102. Скажи: «Святий Дух приносить його від Господа твого з істиною, щоб зміцнити тих, які увірували, та як прямий шлях і радісну звістку для відданих!»
103. Ми знаємо, що вони говорять: «Його вчить людина!» Але мова того, на кого вони вказують — чужа, а це — мова арабська, ясна![5]
104. Аллаг не веде прямим шляхом тих, хто не вірує у знамення Його. На них чекає болісна кара!
105. Брехню вигадують ті, які не вірують у знамення Аллага. Саме вони — брехуни!
106. Гнів Аллага й велика кара спіткає тих, хто залишив віру в Аллага після того, як її мав. Виняток — ті, які були змушені так зробити, але серце їхнє знаходило спокій у вірі — але ж не ті, хто сам розкрив свої груди невір'ю!
107. Це так, бо вони, замість життя наступного, віддали перевагу життю земному. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом невіруючих людей!
108. Вони — ті, чиї серця, слух і зір Аллаг запечатав. Вони — невігласи!
109. У наступному житті вони неодмінно втратять усе!
110. Воістину, тих, які здійснили переселення після того, як зазнали спокуси, а потім боролися й були терплячі, твій Господь тепер милує та прощає.
111. Того Дня прийде кожна душа й буде сперечатися сама за себе. Кожна душа отримає повну міру за те, що робила вона. І не вчинять із ними несправедливо!
112. Аллаг навів приклад про селище, яке було безпечне й спокійне. Вони отримували щедрий наділ звідусіль, але не дякували Аллагу за блага. Тож Аллаг змусив їх убратися в шати голоду й страху за те, що вони робили![6]
- ↑ «Каменований» — див. коментар до 34 аяту 15-ої сури («аль-Хіджр»), Із цього аяту виводиться припис, відповідно до якого перед читанням Корану потрібно промовити слова «аузу бі-ллягі мін аш-шайтані р-раджім» («шукаю захисту в Аллага від каменованого шайтана»).
- ↑ Оскільки поняття «султан» («влада») в Корані також має значення «доказ», можливий варіант перекладу: «У нього немає доказу проти тих…». Деякі коментатори (наприклад, аль-Багаві), вважають за правильні обидва варіанти («немає доказу й влади»). Див. також 42 аят сури «аль-Хіджр» зі схожим значенням.
- ↑ «Вважають його за свого прихильника» — підкоряються йому (ібн Касір із посиланням на Муджагіда). Варіант перекладу «влада» (а не «доказ») має перевагу внаслідок згадки про «прихильність», що підтверджується й коментарями.
- ↑ Відповідно до тлумачення аль-Багаві йдеться про незнання сутності Корану та зміни аятів.
- ↑ Ат-Табарі наводить переказ, згідно з яким Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага!) навчав у Мецці одного коваля на ім'я Балаам (за іншими джерелами — Яіш), який говорив чужою мовою. Мекканські багатобожники вирішили, що це Балаам навчає Пророка (мир йому і благословення Аллага!). Ат-Табарі згадує інші повідомлення, згідно з якими невіруючі мекканці, побачивши Пророка (мир йому і благословення Аллага!) поряд із чужинцями, вирішили, що Коран — це лише слова тих іноземців. Проте їхня мова не була арабською, що й засвідчує цей аят.
- ↑ На думку більшості тлумачів ідеться про Мекку.
