61. І коли вони досягай того місця, то виявилося, що вони забули свою рибу. І раптом вона рушила в море.
62. І коли вони пішли далі, сказав Муса своєму слузі: «Принеси нашу їжу, бо ми втомлені труднощами шляху нашого».
63. Той відповів: «Послухай! Коли ми сховалися під скелею, я забув там рибу. Це шайтан змусив мене забути її та не згадати про неї. І вона попливла в море якимось дивним чином!»
64. Сказав Муса: «Це те, чого ми чекали!» І вони пішли назад тим самим шляхом.
65. Там вони знайшли одного з Наших рабів, якому Ми дарували милість від Себе та якому Ми дарували від Себе знання.
66. Муса сказав йому: «Чи можу я піти за тобою, щоб навчитися того, що дано тобі знати про прямий шлях?»
67. Той відповів: «Воістину, ти не матимеш достатньо терпіння зі мною!
68. Та й як тобі витерпіти те, про що ти не маєш знання?»
69. Сказав Муса: «Якщо побажає Аллаг, то я буду терплячий і слухатимуся тебе в усьому!»
70. Той мовив: «Якщо ти підеш зі мною, то не запитуй мене ні про що, поки я сам не розкажу тобі про це».
71. Вони рушили далі, й коли перебували в човні, той зробив у ньому дірку. Муса спитав: «Ти зробив дірку, щоб утопити людей на цьому човні? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»
72. Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»
73. Муса мовив: «Не картай мене за те, про що я забув, і не роби мою справу важкою!»
74. Тож вони рушили далі, й коли зустріли хлопчика, той убив його. Муса запитав: «Ти вбив невинну душу, адже це не була відплата за іншу душу? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»
75. Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»
76. Муса відповів: «Якщо після цього я запитаю ще щось, то покинь мене. Ось, я вже вибачився перед тобою!»
77. Тож вони рушили далі, поки не дійшли до одного селища й попросили в його жителів їжі, але ті відмовилися пригостити їх. Тут вони помітили стіну, яка вже ледь трималася, але той випрямив її. Муса сказав: «Якби ти захотів, то отримав би за це платню!»
78. Той відповів: «Тут ми й розійдемося з тобою. Я розповім тобі тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!
79. Щодо човна, то він належав біднякам, які мали промисел у морі. Я захотів пошкодити його, бо перед ними був цар, який силоміць забирав усі [цілі] човни!
80. Щодо хлопчика, то його батьки були віруючими, а ми боялися, що він зашкодить їм своїм безчестям та невір'ям.
81. Ми захотіли, щоб Господь їхній взамін дарував їм того, хто буде чистішим і ближчим до милосердя!
82. Щодо стіни, то вона належала двом хлопчикам-сиротам із міста, і під нею був скарб. Їхній батько був праведником, і Господь твій побажав, щоб вони досягай повноліття й дістали скарб із милості Господа твого. Я не діяв на свій розсуд. Це тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!»
83. Тебе запитують про Зуль-Карнайна. Скажи: «Я розкажу вам згадку про нього!»
84. Воістину, Ми зміцнили його на землі й дарували Йому шлях до кожної речі.
85. Тож він пішов шляхом,
86. поки не досягнув місця, де заходить сонце. Він побачив, що воно сідає в каламутне джерело, й знайшов коло нього людей. Ми сказали: «О Зуль-Карнайне! Ти можеш їх скарати, а можеш зробити їм добро!»
