випадки вашої наготи. В інший час не буде гріха ні на вас, ні на них, адже одні з вас заходять до інших. Так Аллаг пояснює вам знамення, а Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
59. Коли ваші діти досягнуть зрілого віку, то нехай просять дозволу ввійти так само, як це робили [старші]. Так Аллаг пояснює вам знамення Свої, а Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
60. Не буде гріха на старших жінках, які не сподіваються на шлюб, якщо вони скинуть верхній одяг, не показуючи своїх прикрас. Але краще для них утриматися від цього, а Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
61. Не буде гріха ні сліпому, ні кульгавому, ні хворому, ні вам самим, якщо ви їстимете у своїх будинках або будинках ваших батьків, або в будинках ваших матерів, або в будинках ваших братів, або в будинках ваших сестер, або в будинках ваших дядьків із боку батька, або тіток із боку батька, або дядьків із боку ваших матерів, або тіток із боку ваших матерів, або в тих будинках, від яких ви маєте ключі, або в будинках ваших друзів. Не буде гріха, якщо ви їстимете разом або окремо. Тож, коли заходите в будинки, то вітайте одне одного вітанням від Аллага, благословенним, добрим! Так Аллаг пояснює вам Свої знамення — можливо, ви зрозумієте![1]
62. Віруючі — це тільки ті, які увірували в Аллага та Його Посланця. Коли вони поряд із ним у якійсь спільній справі, то не йдуть, доки не спитають дозволу. Воістину, ті, які питають у тебе дозволу — саме вони увірували в Аллага та Його Посланця! А коли вони питають дозволу [щоб піти] в якійсь справі, то дозволь тому з них, кому побажаєш. І проси за них прощення в Аллага. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
63. Не звертайтеся до Посланця так, як ви звертаєтесь одне до одного. Аллаг знає тих серед вас, які йдуть потай. Тож нехай стережуться ті, які опираються його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара!
64. Воістину, Аллагу належить те, що на небесах і на землі. Він знає ваш стан і той День, коли їх буде зібрано перед Ним. Тоді він сповістить їх про те, що вони робили! Аллаг про кожну річ Знаючий!
(РОЗРІЗНЕННЯ)
1. Благословен Той, Хто зіслав Розрізнення своєму рабу, щоб він був застерігачем для світів![2]
2. Він — Той, Кому належить влада на небесах і на землі. Він не брав Собі дитини й не було Йому рівного у владі! Він створив кожну річ і розмірив її мірою!
- ↑ Найпоширеніше розуміння цього аяту — дозвіл уживати їжу разом зі «сліпим», «кульгавим» і «хворим», що, свідчать тлумачі, було заборонено серед арабів доісламського періоду. Існують також інші коментарі, які підкреслюють необхідність багатьох висновків із цих прекрасних слів. Ібн Касір, зокрема, наголошує на тому, що цей аят підкреслює важливість спільного вживання їжі, яке об'єднує родини і громаду віруючих загалом.
- ↑ «Розрізнення» (аль-Фуркан) — одна із назв Корану. Це слово позначає не лише Коран як критерій добра й зла, а й поступовість його зіслання: «Благословен Той, Хто зіслав те, що розділяє між істиною та неправдою, розділ за розділом, суру за сурою» (ат-Табарі).
