прийде перемога від Господа твого, вони скажуть: «Ми були з вами!» Хіба Аллаг не краще знає те, що ховається в серцях жителів світів?
11. Аллаг неодмінно знатиме тих, які увірували, й неодмінно знатиме лицемірів!
12. Невіруючі говорять віруючим: «Ідіть нашим шляхом, і тоді ми візьмемо на себе ваші гріхи!» Але ж вони не візьмуть на себе жодного гріха! Воістину, вони — брехуни!
13. Вони понесуть свій тягар і — разом зі своїм — ще й інший тягар! А в День Воскресіння їх неодмінно запитають про те, що вони вигадували!
14. Ми відіслали Нуха до його народу, де він пробув тисячу років без п’ятдесяти. Тих людей вразив потоп, бо вони були нечестивцями!
15. Ми врятували його й тих, хто був у ковчегу, і зробили його знаменням для світів![1]
16. Ось Ібрагім сказав своєму народу: «Поклоняйтесь Аллагу й бійтесь Його! Так буде краще для вас, якби ви тільки знали!
17. Замість Аллага ви поклоняєтесь ідолам та вигадуєте неправду. Воістину, ті, кому ви поклоняєтеся замість Аллага, не здатні дати вам наділ. Шукайте свій наділ в Аллага, поклоняйтеся Йому й дякуйте Йому! До Нього ви повернетесь!»
18. Якщо ви вважатимете це брехнею, то так само вважали це брехнею й народи, що жили раніше за вас. Воістину, посланець повинен тільки передати ясне послання!
19. Невже вони не бачать, як Аллаг створює творіння вперше, а потім творить знову? Воістину, це легко для Аллага!
20. Скажи: «Йдіть землею та погляньте, як Він створив творіння вперше. А потім Аллаг здійснить останнє творення. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!»[2]
21. Він карає, кого побажає, і милує, кого побажає! До Нього вас повернуть!
22. Ви не врятуєтесь ні на небі, ні на землі. Немає у вас, окрім Аллага, ні покровителя, ні помічника!»
23. Ті, які не вірують у знамення Аллага та зустріч із Ним, утратили надію на Мою милість. На них чекає болісна кара!
24. Відповідь народу [Ібрагіма] була лише така: «Убийте його або спаліть!» Та Аллаг врятував його від вогню. Воістину, в цьому — знамення для віруючих людей!
25. [Ібрагім] сказав: «Замість Аллага ви поклоняєтесь ідолам тільки тому, що маєте в земному житті взаємну любов. Але потім, у День Воскресіння, одні з вас зречуться і проклянуть інших. Вашим притулком буде вогонь і не буде у вас помічників!»
26. Лют повірив йому, тож [Ібрагім] сказав: «Я збираюся здійснити переселення заради свого Господа. Воістину, Він — Всемогутній, Мудрий!»
27. І Ми дарували йому Ісхака та Якуба й дарували його нащадкам пророцтво й Писання. І Ми дали йому винагороду в земному житті, а в житті наступному він буде разом із праведниками!
28. Ось Лют сказав своєму народу: «Воістину, ви чините таку мерзоту, якої досі не чинив ніхто з жителів світів!
29. Невже ви ходите до чоловіків, перекриваєте дороги та робите відразне на своїх зібраннях?» Та відповідь його народу була лише одна: «Яви нам кару Аллага, якщо ти говориш правду!»
- ↑ «Зробили його знаменням для світів» — згідно з тлумаченням ат-Табарі в цьому варіанті читання займенник «його» відноситься до порятунку Нуха або потопу; інші тлумачі (аль-Багаві, ібн Касір) віддають перевагу наступному розумінню: «зробили ковчег знаменням для світів».
- ↑ «Останнє творення» — ідеться про воскресіння.
