Сторінка:Коран. Переклад смислів українською мовою. Переклад з арабської Михайла Якубовича. 2017.pdf/198

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

21. Він не мав над ними влади, [хіба стільки,] щоб Ми могли відрізнити віруючих у наступне життя від тих, які мають сумніви щодо нього. А Господь твій — Охоронець кожної речі![1]

22. Скажи: «Покличте тих, кого ви вигадали замість Аллага!» Вони не мають влади навіть над порошинкою ні на небесах, ні на землі. Вони не мають там жодної частки, і немає в Нього помічників серед них!

23. Заступництво перед Ним допоможе тільки тому, кому Він дозволить. Коли страх полишить їхні серця, вони спитають: «Що сказав ваш Господь?» їм скажуть: «Істину, адже Він — Піднесений, Великий!»

24. Запитай: «Хто наділяє вас із небес і землі?» І скажи: «Аллаг!» І ще: «Хтось із нас тримається правильного шляху, а хтось блукає в явній омані!»

25. Скажи: «Вас не запитають про наші провини і нас не запитають про те, що робите ви!» 26. Скажи: «Наш Господь збере всіх нас разом, а потім справедливо розсудить. Він — Суддя, Знаючий!»

27. Скажи: «Покажіть мені тих, кого ви вважаєте рівними Аллагу!» Та ж ні! Він — Аллаг, Всемогутній, Мудрий!

28. Ми відіслали тебе до всіх людей як доброго вісника й застерігача, але ж більшість людей не знає!

29. Вони запитують: «Коли ж прийде обіцяне, якщо ви правдиві?»

30. Скажи: «Вам обіцяно День, який ви не зможете ні віддалити, ні наблизити — навіть на годину!»

31. Ті, які не увірували, говорять: «Ми ніколи не повіримо ні в цей Коран, ні в те, що було перед ним!» Якби ти бачив нечестивців, коли, поставши перед Господом своїм, вони будуть звертатись одне до одного! Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Якби не ви, то ми б неодмінно увірували!»

32. А ті, які вивищувалися, скажуть слабким: «Невже це ми відвернули вас від прямого шляху, коли він прийшов до вас? Та ж ні, ви самі були грішниками!»

33. Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Ви хитрували вночі та вдень, коли наказували, щоб ми не вірили в Аллага та щоб додавали Йому рівних!» Вони приховають своє каяття, коли побачать кару. І Ми накладемо кайдани на шиї невіруючих! Хіба не відплачують їм тільки за те, що вони робили?

34. До якого б селища Ми не посилали застерігача, його зманіжені розкошами жителі говорили: «Воістину, ми не віруємо в те, з чим вас послано!»

35. Вони говорять: «У нас більше майна та дітей! Нас не покарають!»

36. Скажи: «Воістину, мій Господь збільшує наділ, кому побажає, і зменшує, кому побажає! Але ж більшість людей не знає!»

37. Ні ваше майно, ні ваші діти не наближають вас до Нас, а лише віра й добрі справи. За те, що вони робили, буде помножено винагороду їхню! Будуть вони в безпечних кімнатах раю! 38. А ті, які прагнуть ослабити Наші знамення, будуть покарані!

39. Скажи: «Аллаг збільшує та зменшує наділ тим із рабів своїх, кому побажає! Що б ви не пожертвували, Аллаг поверне це вам. А Він — найкращий із наділяючих!»

40. Того Дня Він збере їх усіх, а потім скаже ангелам: «Чи це ті, які поклонялися вам?»

41. Ті відповіли: «Пречистий Ти! Ти — наш Покровитель, а не вони! Вони поклонялися джинам. Більшість із них вірила саме в них!»

 
  1. Як відзначає аль-Багаві, під «розрізненням» тут мається на увазі «поява» та «зовнішній вияв», адже Бог завжди знав усе про віруючих і невіруючих — «через знання потаємного», притаманне лише Йому.