106. Воістину, це — справжнє випробування!
107. Ми викупили його великою жертвою.
108. А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
109. Мир Ібрагіму!
110. Так Ми винагороджуємо праведників.
111. Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!
112. Ми дарували йому добру звістку про Ісхака — пророка з праведників.
113. Ми благословили його та Ісхака. Є серед їхніх нащадків праведники, а є й ті, які справді несправедливі до себе.
114. Ми дарували Свою милість Мусі та Гаруну.
115. Ми врятували їх обох та їхній народ від великої печалі.
116. Ми допомогли їм і вони стали переможцями!
117. Ми дарували їм ясне Писання
118. й повели їх прямим шляхом.
119. А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про них.
120. Мир Мусі й Гаруну!
121. Так Ми винагороджуємо праведників.
122. Воістину, вони — одні із Наших віруючих рабів!
123. Воістину, Ільяс був одним із посланців.
124. Ось він сказав своєму народу: «Невже ви не боїтесь?
125. Кличете Баала та відмовляєтесь від найпрекраснішого з творців
126. — Аллага, вашого Господа й Господа ваших прабатьків?»[1]
127. Але вони вважали його брехуном. їх зберуть [у пеклі],
128. крім обраних рабів Аллага.
129. А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
130. Мир Іль Ясіну![2]
131. Так Ми винагороджуємо праведників.
132. Воістину, він — один із Наших віруючих рабів.
133. Воістину, Лют був одним із посланців.
134. Ми врятували його разом із родиною — всіх,
135. окрім старої дружини, яка була однією з тих, хто залишився.
136. А потім Ми знищили всіх інших.
137. Ви проходите повз них уранці
138. та вночі. Невже ви не розумієте?[3]
139. Воістину, Юнус був одним із посланців.
140. Ось він утік на переповнений корабель.
141. Він кинув жереб і опинився серед тих, хто програв.
142. Його проковтнула риба. Він гідний докору!
143. Якби він не був одним із тих, хто прославляє Аллага,
144. то був би в череві риби аж до того дня, коли всі воскреснуть.
145. Ми викинули його на берег, і він був слабкий.
