52. Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
53. Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.
54. Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.
55. І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!
56. Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.
57. Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!
58. Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!
59. Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.
60. Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!
1. Клянуся горою!
2. Клянуся книгою, написаною
3. на сувоях розгорнутих!
4. Клянуся храмом населеним![1]
5. І зведеним склепінням!
6. Клянуся бурхливим морем!
7. Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде,
8. і ніщо не відверне її!
9. У той День небо захитається,
10. а гори почнуть рухатися.
11. Горе ж у той День тим, які заперечують [істину],
12. які граються своїм багатослів’ям.
13. У той День вкинуть їх у вогонь геєни.
14. Ось — вогонь, який ви заперечували!
15. Невже це чаклунство? Або ж ви не бачите?
16. Тож палайте в ньому! Все одно для вас, матимете ви терпіння чи ні — відплачено вам лише за те, що ви чинили!
17. Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, у насолоді!
18. Радіючи тому, що дав їм Господь їхній. Господь уберіг їх від кари пекельної!
19. їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви!
20. Лежатимуть вони на ложах розставлених, і одружимо Ми їх із чорноокими.
21. Ми з’єднаємо тих, які увірували, із нащадками їхніми, які слідували за ними у вірі, і не применшимо Ми вчинків їхніх! Кожна людина є заручником того, що вона собі здобула.
22. Ми наділимо їх плодами та м’ясом — таким, якого побажають вони.
23. Вони передаватимуть одне одному чашу, яка не буде причиною ні марнослів’я, ні гріха.
- ↑ Як свідчать тлумачі, мається на увазі Кааба, розташована на сьомому небі.
