переважають їх числом. Та Аллаг дарує допомогу Свою, кому побажає! Воістину, в цьому — приклад для тих, хто здатен бачити![1]
14. Людям видається прекрасною любов до задоволень, які приносять жінки, сини, накопичені кінтари золота Й срібла, добірні коні, худоба та посіви. Такою є тимчасова насолода земного життя, тоді як у Аллага — краще місце для повернення![2]
15. Скажи: «Чи розповісти вам про те, що краще від цього? Для тих, які богобоязливі, у Господа їхнього є сади, де течуть ріки, і де вони будуть довіку, а з ними — пречисті дружини і благовоління від Аллага!» А Аллаг бачить рабів,
16. які говорять: «Господи наші! Воістину, ми увірували! Прости ж нам гріхи наші й врятуй нас від кари вогняної», —
17. терплячі, правдиві, смиренні, які дають милостиню та просять перед світанком прощення!
18. Засвідчив Аллаг, що немає бога, крім Нього; [засвідчили] ангели й обдаровані знанням. Він підтримує справедливість, немає бога, крім Нього, і Він — Великий, Мудрий!
19. Воістину, релігія перед Аллагом — іслам! Ті, кому дано Писання, розійшлися поміж собою через взаємну ненависть лише після того, як до них прийшло знання. А якщо хто не вірує у знамення Аллага, то, воістину, Аллаг — швидкий у відплаті!
20. Якщо ж вони почнуть сперечатися з тобою, то скажи: «Я підкорив себе Аллагу разом із тими, хто пішов за мною!» І скажи тим, яким дано Писання, а також неписьменним: «Чи не підкоритеся й ви?» І якщо вони підкоряться, то підуть шляхом прямим. А якщо відвернуться, то ти відповідаєш лише за те, щоб передати їм це. Аллаг бачить рабів,[3]
21. які не вірують у знамення Аллага та вбивають пророків без права на те, і вбивають тих людей, які закликають до справедливості. Тож сповісти їм добру звістку про болісну кару!
22. Це ті, чиї вчинки будуть марними як у житті нинішньому, так і в житті наступному. І не буде таким помічників!
23. Невже ти не бачив, як тих, кому була дана частина Писання, закликають до Писання Аллага, щоб судити поміж ними, а дехто з них погордо відвертається?
24. Це так, адже вони говорять: «Вогонь не торкнеться нас, хіба як на лічені дні!» Їх спокусило у їхній релігії те, що вони вигадували!
25. А як же буде тоді, коли Ми зберемо їх у День, в якому немає сумніву, і коли віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона? І не вчинять із ними несправедливо!
26. Скажи: «О Аллаг! Володар царства! Ти даруєш владу, кому побажаєш, і позбавляєш влади, кого побажаєш! Ти звеличуєш, кого побажаєш, і принижуєш, кого побажаєш! У Твоїй руці благо. Воістину, Ти над кожною річчю — Могутній!
27. Ти збільшуєш ніч через день, а день -- через ніч. І Ти виводиш живе із мертвого, і виводиш мертве із живого. Ти наділяєш, кого побажаєш — без відплати за це!»
28. Нехай віруючі не беруть собі за наближених невіруючих замість інших віруючих. А хто робить це, той не має ніякого відношення до [релігії] Аллага, хіба як ви справді боїтесь їх. Аллаг застерігає вас від Самого Себе, і до Аллага — повернення!
