146. Окрім тих, які покаялись, виправились, шукали захисту в Аллага та були щирими у своїй вірі перед Аллагом. Саме вони будуть разом із віруючими і Аллаг дарує віруючим велику винагороду!
147. Невже Аллаг буде карати вас, якщо ви будете вдячними та віруючими? Аллаг — Вдячний, Всезнаючий!
148. Аллаг не любить привселюдного лихослів’я, хіба як вчинили несправедливо із кимось. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
149. Якщо робитимете ви добро відкрито чи потаємно або ж простите зло, то Аллаг — Прощаючий, Всемогутній!
150. Воістину, ті, які не вірують в Аллага та Його посланців, намагаються провести межу між Аллагом та Його посланцями і говорять: «Ми віримо в одних, та не віримо в інших», — прагнучи обрати середній шлях.
151. Вони — справжні невіруючі. А для них Ми приготували принизливу кару!
152. А тим, хто увірував у Аллага та Його посланців, і хто не проводить жодної межі між ними, Він дасть винагороду їхню. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
153. Просять тебе люди Писання, щоб зіслав ти їм писання з неба. Вони вже просили в Муси ще більшого й говорили: «Покажи нам Аллага відкрито!» Та вразила їх блискавка за несправедливі слова їхні. Але після того, як прийшли до них ясні знамення, узяли вони собі тільця [для поклоніння]. Проте Ми простили їм це та й дали Мусі ясні докази.
154. Ми звели перед ними гору, відповідно до Нашого завіту із ними, та й сказали їм: «Увійдіть до брами, низько кланяючись!» І ще сказали Ми їм: «Не порушуйте суботи!». І взяли Ми з них обіцянку тверду.
155. За порушення завіту свого, за невір’я їхнє у знамення Аллага та за їхнє вбивство пророків без права на те, за їхні слова: «Закриті серця наші!» — але ж це Аллаг запечатав їх за невір’я їхнє, і слабка віра їхня.
156. За їхнє невір’я і за те, що звели вони на Мар’ям великий наклеп,
157. та за слова їхні: «Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!». Але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його.
158. Це Аллаг підніс його до Себе, Аллаг — Великий, Мудрий!
159. І, воістину, серед людей Писання є такі, які не увірують в [Ісу] аж до смерті своєї. Тож у День Воскресіння він буде свідком проти них!
160. [За все це] та за несправедливість тих, які є юдеями, Ми заборонили їм ті блага, які були дозволені їм раніше. Та ще й за те, що вони багатьох людей збивали зі шляху Аллага.
161. Вони займалися лихварством, хоча їм було заборонено це, а також без права пожирали майно людей. Невіруючим з-посеред них Ми приготували болісну кару!
162. Проте послідовним у знанні та віруючим з-посеред них, які вірують у зіслане тобі та зіслане раніше за тебе; тим, які творять молитву, дають закят та вірують у Аллага і Судний День, Ми дамо велику винагороду!
163. Воістину, Ми дарували тобі одкровення, як дарували його Нуху та пророкам після нього, як дарували одкровення Ібрагіму, Ісмаїлю, Ісхаку, Якубу та колінам; Ісі, Айюбу, Юнусу, Гаруну та Сулєйману. І Ми дарували Дауду Забур.[1]
- ↑ Так у Корані названо Псалтир.
