128. Того Дня Він збере всіх: «О стовпище джинів! Ви збили зі шляху багатьох!» І скажуть їхні наближені серед людей: «Господи наш! Одні з нас використовували інших — і ось, прийшов строк наш, який Ти визначив нам!» Він скаже: «Ваш притулок — вогонь, у якому ви будете довіку, якщо Аллаг не побажає інакше!» Воістину, твій Господь — Мудрий, Всезнаючий!
129. Так Ми дозволяємо одним нечестивцям мати владу над іншими — за те, що вони собі здобули!
130. «О стовпище джинів і людей! Невже не приходили до вас посланці з вас самих, які сповіщали вам Мої знамення й попереджали вас про настання цього Дня?» Ті скажуть: «Ми свідчимо проти самих себе!» Мирське життя звабило їх і вони самі свідчать проти себе, що були невіруючими!
131. Це так, бо Господь твій не знищує селища за несправедливість, поки його жителі перебувають у незнанні.
132. Кожному — свій щабель за те, що він робив. Господь твій не оминає того, що роблять вони!
133. Господь твій — Багатий, Володар милості! Якщо Він побажає,то вигубить вас і зробить наступниками вашими кого побажає, як Він зробив вас нащадками інших людей!
134. Воістину, те, що обіцяно вам, станеться! І не відвернете ви цього!
135. Скажи: «О народе мій! Дійте, як зможете, але буду діяти і я! І скоро дізнаєтесь, кому належить остання Обитель. Воістину, не матимуть успіху нечестивці!»
136. Вони призначають Аллагу частку з того, що Він зростив із посівів і худоби та говорять: «Це — Аллагу, а це — нашим божествам!» Те, що призначене їхнім ідолам, не потрапляє Аллагу, а те, що призначене Аллагу, потрапляє їхнім ідолам. Зле ж таке рішення їхнє!
137. Так ідоли багатьом із багатобожників прикрасили вбивство власних дітей, щоб знищити їх і заплутати їхню релігію. Та якби Аллаг побажав, то вони б не робили цього. Тож залиш їх разом із тим, що вони вигадують!
138. Вони говорять: «Ця худоба й посіви заборонені. Вживати їх у їжу мають право тільки ті, кому ми дозволимо», — так вони вважають. На деяких тваринах вони забороняють їздити верхи й класти на них вантаж, а над іншими не згадують ім’я Аллага, зводячи на Нього наклеп! Він відплатить їм за те, що вони вигадували!
139. Вони говорять: «Те, що в утробах цих тварин, дозволене чоловікам нашим та заборонене дружинам нашим!» А якщо воно народиться мертвим, то всі мають право на це. Відплатить Він їм за вигадки їхні. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!
140. Зазнали втрат ті нерозумні, які, не маючи знання, вбивали своїх дітей і забороняли те, чим наділив їх Аллаг, зводячи на Нього наклеп! Вони заблукали й не йдуть прямим шляхом!
141. Він — Той, Хто створив сади на підпорах і без підпор, пальми й посіви різного збіжжя, оливи та гранати, подібні й не подібні, їжте ці плоди, коли з’являться вони, і віддавайте належне в день, коли зберете врожай, але не витрачайте понад міру. Воістину, Він не любить[1] марнотратців!
142. Серед худоби є призначена для перевезень, а є така, що не призначена для цього. їжте те, чим наділив вас Аллаг, і не йдіть слідом за шайтаном. Воістину, він для вас — справжній ворог!
143. Ось вісім пар [худоби] — дві з овець, і дві з кіз. Запитай: «Самців заборонив Він чи самиць? Чи те, що в утробах самиць? Розкажіть мені зі знанням, якщо ви говорите правду!»
- ↑ «Віддавайте належне»: йдеться про закят.
