61. Якою б ти справою не займався, що б ти не читав із Корану, та яких би вчинків не коїли вони, Ми спостерігаємо за вами ще на початку дії. Те, що на землі й на небі, не сховається від Господа твого, навіть якщо матиме вагу порошинки, менше або більше за неї. Воно міститься в Писанні ясному!
62. Так! Воістину, наближеним до Аллага немає чого боятися, і не будуть вони засмучені -
63. ті, які увірували й були богобоязливі.
64. Чекає на них радісна звістка в житті земному й наступному. Немає зміни в словах Аллага. Це — великий успіх!
65. Нехай тебе не засмучують слова [багатобожників], бо, воістину, вся могутність належить Аллагу! А Він — Всечуючий, Всезнаючий!
66. Так! Воістину, Аллагу належать усі, хто на небесах і на землі. А ті, які закликають замість Аллага інших, ідуть за припущеннями й вигадують.
67. Він — Той, Хто створив ніч, щоб відпочивали ви, а день — щоб ви бачили. Воістину, в цьому знамення для людей, які чують!
68. Говорять вони: «Аллаг узяв собі дитину!» Преславний Він! Він - Багатий, Йому належить усе, що на небесах, і все, що на землі. Тож немає у вас доказу цьому! Невже ви говорите про Аллага те, чого самі не знаєте?
69. Скажи: «Воістину, ті, які зводять наклеп на Аллага, не матимуть успіху!»
70. Вони насолодяться в земному житті, а далі повернуться до Нас. Ми дамо їм змогу скуштувати суворої кари за те, що вони не увірували!
71. Прочитай для них звістку про Нуха. Ось він сказав своєму народу: «О народе мій! Якщо тяжко вам, що я серед вас і нагадую про знамення Аллага, то на Аллага я покладаюся! Зберіться разом зі своїми ідолами, щоб не була ваша справа таємною. А потім оголосіть мені вирок ваш і не давайте відстрочки!
72. Та якщо відвернетеся ви, то я ж не просив у вас винагороди. Винагородить мене лише Аллаг. І мені наказано бути одним із покірних Йому!»
73. Але вони вважали його за брехуна. Тож Ми врятували його й тих, хто був із ним, у ковчегу. Ми зробили їх наступниками та втопили тих, які вважали Наші знамення брехнею. Поглянь же, який був кінець тих, кого застерігали!
74. Після нього Ми відіслали посланців до народів їхніх. Ті прийшли до них із ясними знаменнями, але вони не увірували в те, що було відкинуто ще раніше. Так Ми накладаємо печатку на серця порушників!
75. Після них Ми послали з Нашими знаменнями Мусу та Гаруна до Фірауна й старшини народу його. Але вони знехтували ними й були грішними людьми!
76. І коли прийшла до них істина від Нас, то вони сказали: «Воістину, це — справжнє чаклунство!»
77. Муса сказав: «Невже ви говорите про істину, яка прийшла до вас, що це — чаклунство? Не матимуть успіху чаклуни!»
78. Вони сказали: «Невже ти прийшов, щоб відвернути нас від того, в що вірили наші батьки, та щоб велич на землі дісталася вам двом? Ми не повіримо вам!»
79. Фіраун сказав: «Приведіть до мене кожного вправного чаклуна!»[1]
80. І коли прийшли чаклуни, то Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»[2]
