вибір нового короля, та про вигляди кандидатів до корони, вислав свойого гінця до Львова, взиваючи Захара Хмельницького і кс. Гунцеля-Мокрського, щоб негайно приїхали до нього, бо задумує вислати їх в посольстві до Варшави[1]. Варшавського післанця затримав три дні при собі та з розпечатаними листами пустив до Львова, переказуючи через нього поздоровлення львовянам.
Вибираючись з-під Львова на Замостя, Богдан Хмельницький надіявся захопити там свойого найзавзятішого ворога кн. Ярему Вишневецького. Князь Ярема походив із великопанського українського роду, але прийнявши латинську віру, став завзятим противником православної церкви й козацтва. Намагаючись здавити повстання на київсько-брацлавськім пограниччі, в нечувано жорстокий спосіб знущався в липні й серпні 1648 р. над тамошнім населенням. З розгрому під Пилявцями втік до Львова, а звідси до Замостя, де мав організувати нову армію до дальшої боротьби з козаками. Одначе вже 27. жовтня покинув Замостя і поспішив до Варшави на вибір короля, пе-
12
- ↑ Кс. Гунцель-Мокрський був колись професором в єзуїтській колеґії в Ярославі, де вчився Б. Хмельницький; він посередничив у переговорах між львівськими міщанами і гетьманом в часі облоги Львова.
