Сторінка:Кордуба Мирон. Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині (1941).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

приступом такої міцної твердині з такою незвичайною великою залогою коштувало б великих жертов та не обіцювало певного осягу, бо в козацькім війську не було тяжкої артилерії. Та це й зовсім не лежало в його плянах. Вже досвід із Львовом показував, що гетьман покищо не мав наміру поширювати своєї тривкої займанщини на західно-українські землі; тим менше залежало йому на добутті твердині, положеної на так далеко на захід висунених окраїнах, що її посідання не могло дати підстави до дальших воєнних операцій. Головною метою походу під Замістя було вимогти на Польщі санкціонування козацької управи на Придніпрянщині. Таку санкцію повинен був дати король, бо козаки засадничо лише короля признавали господарем держави. А що саме тоді мав відбутися вибір нового короля у Варшаві, гетьман став із козацькою армією на самій межі корінної Польщі, щоб загрозою дальшого походу підперти вибір приємливого кандидата та нововибраного короля спонукати до навязання з ним переговорів, а цим самим присилувати признати козацтво політичною стороною. Тому воєнні операції обмежував до дрібних зачіпок та ненадійних наскоків, щоб тримати залогу в безнастанній тривозі та одночасно провадив з командою города листування.

 

21