Сторінка:Кордуба Мирон. Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині (1941).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ман здоволився 20 тисячами зол.; як окуп такої знатної твердині, була це дуже невеличка сума, що мала хіба символічне значіння.

Між тим 15. листопада виїхав кс. Мокрський в супроводі почоту 40 козаків під проводом Захара Хмельницького до Варшави, отримавши від гетьмана усну інструкцію і два листи: один до королевича Івана Казимира, другий до сенату. В листі до королевича гетьман представив свій похід від Замостя як збройну демонстрацію з метою підперти його кандидатуру на королівський престіл, висказав побажання, щоб він став самодержцем, як інші королі, а не таким, як його попередники, що були в неволі у „побічних короликів” — маґнатів, та домагався вдержання грецької віри в цілості і скасування унії.

В листі до сенату широко розписався про гноблення козаків Конєцпольським та варварські жорстокості Вишневецького, ждав покарання цих обох головних винуватців заколоту і виставив домагання, яких сповнення мало б стати підставою замирення, а саме загальної амнестії, підчинення козацтва під безпосередну владу короля і скасування унії. Зміст листу до королевича стане більш зрозумілий, якщо згадаємо, що ще перед цим, мабуть із кінцем жовтня, Ян Казимир, загрожений

31