Сторінка:Кордуба Мирон. Болеслав-Юрій II (1940).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 

СМЕРТЬ ЮРІЄВИЧІВ.

З початком 1323 р. зійшли з цього світу оба брата Юрієвичі, Андрій князь волинський і Лев II. князь галицький, правнуки короля Данила, потомка славного Романа Мстиславича. Чи полягли одночасно в якім бою, чи повмирали швидко один за одним на яку пошестну недугу, — не знаємо. Про їхню смерть довідуємося з листа Володислава Локтика до папи Івана XXII, писаного 21. травня 1323 р., в якому польський король зазначує, що вони оба були для Польщі „безпосереднім непоборним щитом проти жорстокого татарського племени”[1], та висловлює острах, що тепер татари, користуючися замішанням у Галицько-Волинській державі, можуть легко її загарбати під своє володіння та стати безпосередніми сусідами Польщі.


КАНДИДАТИ НА ПРЕСТІЛ.

Андрій і Лев II. були останніми мужеськими потомками владного в Галицько-Волинській державі княжого роду Романовичів. Проте по опорожнений український престіл стали простягати руки чужі князі, перш за все ті, що могли покликатися на

3

  1. Quos immediatos pro scuto inexpugniabili contra crudelem gentem Tartarorum habebamus.