віри и забув про поганьску старовину. По всесвітних законах, коли не зараз, згодом, мусіло-б и с православною вірою и руским житєм те саме статись. Усе мусіло-б польским та католицким зробитись, якби пани не мали против себе козацтва оружного, сильного, що було цвітом и головною силою украіньского народа. Тим, що до ёго приставав простий нарід, як перше було сказано, воно було раде оружєм обороняти те, що для сего простого народу було найдорощим. Хлоп, що тікав у козацтво від зверхности та сваволі старости або пана, вносив туди щиру ненависть до усего паньского, шляхетского и разом до усёго лядского, бо ненависний єму пан був або робився ляхом. Спільно з усім паньским стала єму ненавистною и ворожою латиньска віра, а ще гіршою була єму унія, яко віра, до котроі пан, на доклад своєі сваволі, сумлінє ёго силував. Оттаким робом козаки робились борцями за православну віру и руску народність. Врешті рухови козацкому додало сили не тільки те, що ляхи у іх громадске житя втручалися, и народну віру знищити хотіли, а ще и безпорядок у самім укладі польскоі держави, від чого сам шляхетский уряд викликав нову силу у поміч рухови козацкому. Головними силами ёго були:
1. Жовніри, що вербувалися урядом для яких-небудь війскових виправ, та опісля не розходилися, а села и городи у своій власній державі рабували, и навпослідок, аби укритися від кари, до козаків приставали.
2. Послуга, себто сіроми шляхтичі, що по убожестві до заможнёго шляхтича наймалися; вони як тільки траплялася змога, свого пана рабували, та з себе так звану свавольну купу складали, живилися розбоєм, а далі до козаків утікали, аби укритися від кари, и сховати власні интереси, під личиною спільноі, справдешноі боротьби. Розказавши від чого пішло козацке рушеня, вдамося до самоі исторіі сёго рушеня.
За Степана Баторія козаки таку вже силу мали, що и не покладали в головах своіх піддатися реформі Баторія. По сій реформі Федір Богданко без дозволу короля пішов воювати Турка. Наставлений по ёму Підкова опанував Молдавію; Оттоманьска Порта вдалася за помочью до Польщі, аби Підкову здержати. По розказу Степана ёго лукавим робом схоплено и смертію укарано.
