Ця сторінка вичитана
Клацнули скивиці… На настільнику змішалась з кришками хліба червона кров,
І гостро-гостро врізалось у пам'ять: „ой, брате-брате, та де тебе взяти?“
— Ги-ги! Гад рябочеревий, коники викидає!
— Хлопчика… білявенького… Комуну щепить будеш?!
Червоні од самогону очі гостей посоловіли; злий жорстокий огник звіря хижого затанцював на чоловічках…
— В Ясинове — прикладами!
Вийшли з хати гості.
І вдруге ще нижше поклонився сріблястим листом явор коло порога, як вели в темряву ночі невідомого чоловіка на весілля смерти кріваве…
Поклонився і зажурено зашелестів.
