Кінь, добігаючи до цієї хати, раптом спіткнувся і злякано захріп; Швачка смикнув його назад — зупинив.
Мар'яна цокала з переляку зубами, Мусій обережно, тихо якось, витяг з кешені револьвера, але скрізь — мертва тиша.
Світло в хаті раптом спалахнуло — раз, другий, і за третім — погасло; кінь же стояв на місці та гріб копитом сніг… Швачка пробіг трохи наперед і, нахилившись над якоюсь чорною плямою, раптом голосно загукав:
— Кіт замерзає! От бідний, не попав до хати, а тепер колядує!...
Він підняв на руки холодного, ще живого, переляканого кота, що дряпнув його за руку, і приніс до саней; Мар'яна, схвильована з такої зустрічи, пошепки казала:
— Кинь його к чорту отуди у сніг — ̀це хтось нарошне кинув! На зло…
— От дурна! — засміявся Швачка, — чого ж йому, товаришку, пропадать?..
