слуг, вже в §. 24. патенту уставного забезпечено і буде предметом старанної уваги ряду“…
Отся відповідь прийшла на адресу „Головної Руської Ради“ у Львові, що тим часом вже була завязалась і розвинула живу діяльність. Орґанізація „Головної Руської Ради“ не обмежувалась тільки на сам центр у Львові, а покликала до діяльности Окружні Ради в краю. Ті окружні ради були орґанами Головної Руської Ради. Найдіяльнійшими членами Головної Руської Ради у Львові були: о. Михайло Куземський, схолястик і Іван Борисикевич, правник та власник ма'тности.
Першим редактором „Зорі Галицкої“ став Антін Павенцкий, молодий правник, пізнійше нотар і власник реальности у Львові.
„Головна Рада Руська во Львові“ завязала ся дня 2. мая 1848, в салі збору консисторського у св. Юра. О годині 6. вечером зійшло ся там більше як триста Русинів, всілякого стану і віку. Тут прийшли були також Поляки, що хотіли, щоби не допустити до заснування „Головної Ради Руської.“ Передусім віддано честь памяти Маркіяна Шашкевича, в тій „святій годині“ і повитано Русинів, до охорони і піднесення руської народности згромаджених, — як сказано у відноснім звіті.[1]
Відтак під тимчасовим проводом о. Мих. Куземського, завязалася „Рада народна руська“. О. Іван Жуковський парох церкви св. Петра і Павла у Львові говорив про потребу завязання такої Ради і ціли, котрі має ся поставити. Його промову перервав пан Сускі (імени не подано у відноснім звіті), Поляк, що прийшов у намірі, щоби перешкодити завязаннє руської Ради і зачався над сим розводити, що Русини роблять незгоду між народами побратимими. Йому відповів „сильним словом“ богослов Алексій
- ↑ „Зоря Галицка“ ч. 7, з р. 1848.
