Сторінка:Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914 (Львів, 1926).pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

В сій відозві було сказано: „Без всякої ріжниці нашого політичного пересвідчення о щастю народнім, без ріжниці ісповідання, получім ся всі Русини в тім сильнім переконанню, що правдиве щастє народови нашому тілько на підставі просвіщення зацвисти може.“

 
 
о. Николай Устіянович

Тут годі не згадати про знаменні перепони зїзду руських учених у Львові в р. 1848, що зображує нам очевидець Стефан Качала ось якими словами (Polityka Polaków, стор. 292): „В дні отворення сього зїзду ґраф Ґолуховські, тоді віцепрезидент намісництва, листовно остерігав о. Куземського, провідника Ради руської, щоби зїзду не отвирано, бо його розжене ґвардія народова. В обуренню питали Русини: Чи ґвардія народова провадить уряд в краю? Та коли з провінції багато зїхалось було до Львова,