Сторінка:Котляревський. Енеида на малороссійскій языкъ перелицїованная. 1798.pdf/87

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
5


Не такъ-то дѣется все хутко,
Якъ швидко скочишь у човнокъ;
Еней нашъ плывъ хоть дуже прудко,
Да вжежъ винъ плававъ не деніокъ;
Довгенько по морю щось шляли,
А сами о свѣтѣ незнали;
Незнавъ Троянець ни одинъ,
Куда, про що и якъ швиндують,
Куда се такъ вони мандрують,
Куды ихъ мчить Анхизивъ сынъ.

***

Отъ-такъ поплававши чи мало
И поблудивши по морямъ,
Якъ-ось и землю видко стало,
Побачили конець бѣдамъ;
До берега якъ разъ пристали,
Съ човнивъ на землю позбѣгали
И стали тута отдыхать;
Ся, Нумелей, земелька звалась,
Вона Троянцямъ сподобалась,
Далось и ѣй Троянцивъ знать.