чим і жінку — теє то, як його — годувати і зодягати.
Виборний. Так чом же ви не одружитеся? Уже ж, здається, пора… Хіба в ченці постригтись хочете? Чи ще, може, сужена на очі не нависла?.. Хіба хочете, щоб вам на весіллі цю пісню співали?.. Ось слухайте (співає):
Ой, під вишнею, під черешнею
Стояв старий з молодою, як із ягодою.
І просилася і молилася:
„Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять!“
„Ой, я й сам не піду, і тебе не пущу:
Хочеш мене старенького та покинути.
Ой, не кидай мене, моя голубочко!
Куплю тобі хатку, іще й сіножатку,
І ставок, і млинок, і вишневий садок!“
„Ой, не хочу хатки, ані сіножатки,
Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.
Ой, ти старий дідуга, ізігнувся як дуга,
А я молоденька, гуляти раденька“.
Возний. Коли другії облизня піймали, то і ми остерігаємося. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака; глядя на сеє, і я собі на умі.
Виборний. А вам що до Наталки — будто всі дівки на неї похожі? Не тільки світа, що в вікні: цього дива повно на світі. Та до такого пана, як ви, в іншої аж жижки задрижать…
Возний (на бік). Признаюсь йому в моїй любві к Наталці!.. Послухай, пане виборний!.. Нігде — теє то, як його — правди діти: я люблю Наталку всею душею, всею мислію і всім серцем моїм; не можу без неї жити, так її образ — теє то, як його — за мною і слідить… Як ти думаєш? Як совітуєш в таковом моїм припадці?..
Виборний. А що тут довго думати? Старостів
