Сторінка:Коцюбинський М. Іван Франко (реферат). 1908.djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

По людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!


Взагалі Франко лірик високоі проби і його ліричні вірши просяться часто в музику. Де-які з них і справді положено на голос Лисенком і другими.

Я хотів би скінчити свій реферат — а мені трудно розстатися з Франком — бо я так мало сказав про нього. Така колосальна фігура заслуговує на більшу увагу, потребує більшоі праці. Але я був би дуже щасливий, коли б отсих кілька моіх слів змогли викликати у Вас інтерес до Франка і ті, хто його не читав ще, самі познайомились з борцем-поетом. Тоді до них заговорив би могучим голосом сам Франко, заговорив би не моіми блідними словами, а своім звінким, як кованим словом. Тоді він розгорнув би перед ними все багатство своєі душі, всю красу свого таланту і загрів би іх вогнем свого неспокійного, великого духа!