падав на мокру землю, і все вкрилось білим покривалом. Густий сивий туман наліг на землю. Здавалось, що олив'яне небо зсунулося вниз, а небосхил так наблизився, що до краю неба не більш як сто ступенів. Але та маленька сива баня накривала чудовий закуток. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу. Гілля дерев та кущів погнулись під важкою сніговою одежею. Куди не глянеш, скрізь непролазна біла гущина. Зимова тінь лягла під білими деревами. Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав, не сяв. У вогкому тумані було важко дихати. Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами. Туга гнітила серце Олександрі, як туман землю. Їй було так гірко, так тяжко на світі. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… І все через ворога лютого, через тую кляту Настю, що зчарувала Гната… Ах, вона вбила б, на шматочки порвала б і розлучницю тую, і Гната, і себе! Злість поняла її серце, як весняна вода талий сніг! Що робити? що чинити? Піти до своєї хати та за коси витягти звідти Настю, наробити їй сорому? Навіщо, коли Гнат не любить її, Олександри, — вона це довідне знає, — коли в хаті, хоч і своїй, знов буде пекло, не згірш, як і в чужій!.. Е, бий їх сила Божа! Чи то тільки світа, що у вікні? Знайти собі якусь службу та й звікувати вік у наймах… А поки брови не злиняли, поки личко не змарніло — кохати гарних парубків, затанцьовувати лихо на троїстих музиках, топити горе на дні пляшки!..
Олександра озирнулась навкруги й зачепила гілку дерева. Сніг холодними клаптиками впав на її гаряче лице й трохи прохолодив його. Вечір насунувся над землею. Вже добре заневиднидось, коли Олександра прийшла проситись на ніч до знайомої жінки.
За кілька день Олександра стала за наймичку у жида-орендаря.
А час линув. Кипіли морози, завивала хуртовина, царював холод. Минуло холодне Різдво.
На службі в жида Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрі-
