Цю сторінку схвалено
— Та вжеж живий… Оце недавно поїхали вдвох з нашим Омельком додому.
— Чи ти не брешеш?!
— Хіба ж я пес — брехати! — образився Петро.
— Слава Тобі, Господи! — зраділи бідолашні. — Слава Тобі, Господи, що він живий!
Петро взяв ялинку на свої сани, а поламані сани примостили на Якимових. Яким вйокав на коні, поспішаючи додому.
Василько вже був дома. Яким та Олена плакали з радощів, обіймаючи Василька. «Ми вже думали, що не побачимо тебе» — казали вони. А Василько весело щебетав, оповідаючи свої пригоди в лісі.
23 падолиста 1891 р.
с. Лопатинці
